Реферат_Статистичні дослідження інвестицій які направлені в основний капітал, що спрямовано в охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних ресурсів

Перейти вниз

Реферат_Статистичні дослідження інвестицій які направлені в основний капітал, що спрямовано в охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних ресурсів

Сообщение автор tradition в Пт Дек 04, 2009 4:05 pm

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара
Факультет міжнародної економіки
Кафедра менеджменту


ЗВІТ

про проходження навчальної практики
студента гр. ………………
напряму підготовки “Менеджмент”
………………….


Строки проходження практики:
…...09 – ……….09
Керівник практики:
____________________


Дніпропетровськ
2009
ЗМІСТ

Вступ 2
1 Данні статистичних досліджень інвестицій в Україні
за 2005-2008 роки 4
2 Стан дотримання екологічних прав 11
3 Системні підходи оцінки інвестицій 11
4 Методи вдосконалення статистичних досліджень інвестицій 13
5 Розрахунок економічних показників інвестицій 17
6 Висновки 21
7 Перелік використаної літератури 23



















ВСТУП
Статистичні дослідження інвестицій які направлені в основний капітал, що спрямовано в охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних ресурсів.
Мета практичної роботи висвітлити питання удосконалення економічного механізму впровадження екологічних інновацій як складової процесу екологізації виробництва.
Проаналізувати еколого-економічні проблеми розвитку України в перехідний період. Визначити поняття екологічних інновацій, класифікаційні ознаки та основні принципи еколого-інвестиційної діяльності.
Розглянути джерела фінансування екологічних інвестицій, проаналізувати ефективність їх використання в Україні.
Систематизувати методичні підходи до визначення економічної ефективності інвестицій у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено наступні задачі:
• проаналізовано проблеми еколого-економічного розвитку України в перехідний період;
• досліджено сутність інновацій і визначено роль та місце еколого-інвестиційної діяльності в сфері екологізації виробництва;
• визначено основні класифікаційні ознаки екологічних інвестицій;
• досліджено та систематизовано джерела фінансування еколого-інноваційної діяльності;
• розроблено адаптовану до сучасних умов методику оцінки еколого-інвестиційних проектів та визначено регулятивну функцію економічних механізмів.
Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають внаслідок розробки, створення та впровадження інвестицій в основний капітал, та раціональне використання природних ресурсів, а також ефективність зміни економічного механізму управління інвестиційним розвитком.
Об‘єктом дослідження є галузеві інвестиційні проекти та напрями використання фінансових ресурсів регіональних інноваційних фондів.
Лідерами з інвестицій що спрямовані в основний капітал спрямований на охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних ресурсів, я вважаю ТОВ «ЮгНефтеЭкология», місто Одеса. Це підприємство виготовляє, встановлює та експлуатує обладнання по переробці зношених автомобільних шин, поліетилену, та пластмас на синтетичну нафту. На протязі останніх двох років компанія встановила шістнадцять діючих міні заводів, на території семи областей України.
А також компанію «Укракваиндустрия», місто Донецьк, яка займається виготовленням обладнання для вирощування осетра, його встановленням, а також розведенням осетра. Ця компанія також бере участь в державній програмі по збільшенню популяції осетра в Азовському, та Чорному морях, ознайомитись з діяльністю компанії можливо на сайті: http://www.osetr.org/
Одержані результати статистичних досліджень інвестицій в основний капітал, що спрямовано на охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних можуть бути використані як державними структурами управління, так і структурами регіонального управління різного рівня, підприємствами та організаціями для покращання оцінки та відбору еколого-інвестиційних проектів та раціонального використання фінансових ресурсів, а також отримані в роботі результати можуть бути використані територіальними органами влади при визначенні еколого-економічної ефективності регіональних еколого-інвестиційних програм і проектів.


1 Данні статистичних досліджень інвестицій в Україні
за 2005-2008 роки
Аналіз екологічного середовища України характеризує сучасну екологічну ситуацію в країні як кризову. В Україні щорічно в навколишнє природне середовище надходить до 100 млн. тонн шкідливих речовин, у сховищах організованого складування зберігається майже 3 млрд. тонн токсичних промислових відходів. Хоча загальне антропогенне навантаження на навколишнє середовище в останні роки має тенденцію до зменшення, проте щорічно в атмосферне повітря, воду та ґрунти країни попадає близько 60 млн. тонн шкідливих речовин, з яких понад три чверті належить токсичним відходам. Розраховуючи, що на 1 км2 території країни в повітря потрапляє близько 10 тонн шкідливих речовин, загальний обсяг накопичених на території України токсичних відходів являє собою понад 2,8 млрд. тонн, тобто близько 4,7 тис. тонн на 1 км2. Ці показники в Україні перевищують відповідні в розвинених державах у кілька разів. Понад чверть скидів у поверхневі водні об'єкти України забруднені, п'ята частина шкідливих речовин, що викидається зі стаціонарних джерел, потрапляє в атмосферне повітря, майже дві третини утворених токсичних відходів міститься в навколишньому середовищі. Загальна еколого-економічна та ресурсна ситуація в Україні є важкою та вимагає цілеспрямованого відшкодування втрат шляхом формування відповідної природоохоронної інвестиційної політики.
Починаючи з 2000 р., у країні намітилася позитивна тенденція, що характеризує рівень підвищення ефективності впровадження економічного механізму природокористування. Так, якщо у 1997–1999 рр. загалом по країні підприємства сплачували лише 20–30% пред’явлених екологічних зборів, то в 2005 р. – 36%, у 2006 р. – 64%, у 2007 р. – 68%, у 2008 р. – 85% . Щорічне підвищення частки сплати екологічних зборів створює сприятливі умови для здійснення ефективної екологічної політики щодо збереження та відновлення ресурсів навколишнього природного середовища.
У 2008 р. на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення та на поточні заходи, спрямовані на охорону та раціональне використання природних ресурсів, які здійснювалися підприємствами, організаціями, установами з усіх джерел фінансування, витрачено відповідно 282,6 та 3362,0 млн грн, що відповідно на 17% та на 10% більше порівняно з 2007 р. (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Динаміка структури витрат на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення у 2006–2008 рр.
Статті витрат Тис. грн
2006 р. 2007 р. 2008 р.
Витрати на капітальний ремонт ОВФ природоохоронного призначення всього, у тому числі для: 303 464,9 241 317,4 282 646,8
уловлення та знешкодження речовин, які забруднюють повітря 121 849,8 78 444,1 100 134,9
очищення стічних вод 145 306,2 131 111,2 145 521,2
охорони земель 11 395,7 7326,9 5044,3
утилізації та знешкодження відходів 15 642,0 12 248,0 15 109,1
охорони ресурсів тваринного світу 67,5 227,3 1653,6
охорони ресурсів рослинного світу 128,2 132,2 225,2
охорони надр 2335,6 2107,5 1484,9
охорони природно-заповідного фонду 131,5 19,0 1025,9
інші 6608,4 9701,2 11 347,7

У 2008 р. на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів спрямовано 887,9 млн грн капітальних інвестицій, або 1,5% усіх освоєних обсягів. Переважну частку з них –98,3% становили інвестиції в капітальне будівництво і на придбання машин та обладнання. За всіма напрямами природоохоронних витрат освоєно 864,3 млн грн капітальних вкладень, що на 59,5% перевищує їхні обсяги в 2007 р. (табл.1.2).
Таблиця 1.2 Динаміка інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища у 2005–2008 рр.
Назва вкладень 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р.
Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів (капітальні вкладення) у фактичних цінах (млн грн) 372,6 468,6 518,5 864,3
у % до попереднього року 125,9 110,2 105,3 159,5
у % до загального обсягу інвестицій в основний капітал 1,6 1,4 1,4 1,7
Проте в цілому існуючу екологічну ситуацію в країні не можна охарактеризувати як задовільну. За даними Державного комітету статистики України, щорічно в повітря, водні та земельні ресурси країни потрапляє від 60 до 100 млн т шкідливих речовин. У сховищах організованого складування зберігається майже 3 млрд т токсичних промислових відходів. Тільки протягом 2008 р. у повітряний басейн, водні та земельні ресурси країни потрапило понад 61 млн т небезпечних речовин, з яких чотири п’ятих припало на токсичні відходи.
Рівень техногенного навантаження на довкілля в Україні є досить високим. У розрахунку на 1 км2 території країни в повітря викинуто 10 т шкідливих речовин. Третина води, що відводиться у поверхневі водні об’єкти країни, забруднена, понад половина утворених токсичних відходів розміщується в навколишньому середовищі, майже четверта частина шкідливих речовин, котрі відходять від стаціонарних джерел, потрапляє у повітряний басейн.
У 2007–2008 рр. шкідливі викиди у повітряний басейн країни здійснювали понад 15 тис. промислових підприємств. Від них в атмосферу щорічно надходили понад 4 млн т шкідливих речовин, за данними роботи [1].
В окремих регіонах надходження шкідливих речовин у атмосферу значно перевищили відповідні середні значення по країні. Зокрема, у 2008 р. у Донецькій області обсяги викидів у розрахунку на квадратний кілометр були більшими в 8,8 раза, а на 1 особу – в 3,9 раза, в Дніпропетровській – у 3,9 та 2,8, у Луганській – у 2,7 та 2,2, в Івано-Франківській – у 1,9 та 1,5, в Запорізькій – у 1,3 та 1,5 раза більше. У м.Києві щільність викидів на 1 км2 території перевищила середній показник по країні у 5,6 раза і становила 37,8 т.
Збільшення шкідливих викидів у атмосферу в 2008 р. порівняно з 2007 р. сталося в 15 регіонах країни, найбільше – в Автономній Республіці Крим (на 10,5 тис. т., або на 33% ), у Закарпатській (відповідно 4,7 тис. т, або 61% ), у Черкаській (4,7 тис. т, або 25% ), у Житомирській (3,2 тис. т, або 2,5% ), в Івано-Франківській (32,3 тис. т, або 22% ), в Чернігівській (4,5 тис. т, або 21% ).
У 2008 р. на очисні споруди від стаціонарних джерел надійшло 13,9 млн т забруднюючих речовин (у 1990 р. – 32,5 млн т), з яких уловлено в процесі очищення13,2млнт (у 1990 р. – 30,8 млн т).Близько чверті уловлених шкідливих речовин (3,1 млн т) утилізовано (в 1990 р. – 52% , або 16,1 млн т).
Внаслідок недостатнього забезпечення підприємств очисними потужностями без очищення в повітря потрапило 3,4 млн т небезпечних речовин, що становить 19% загальної кількості утворених та понад чотири п’ятих від сумарних обсягів надходжень шкідливих речовин в атмосферу.
Негативний вплив на атмосферу в країні мали також транспортні засоби, від яких протягом 2007 – 2008 рр. у повітря потрапляло понад 2 млн т шкідливих речовин. Основним забруднювачем повітря серед транспортних засобів є автотранспорт (2,0 млн т, або 95,5% шкідливих речовин). Іншими видами транспорту викинуто 0,1 млн т забруднень, з яких 68,2 тис. т (3,2% ) припало на залізницю, 5,3 тис. т (0,3% ) – на авіаційний транспорт та 21,0 тис. т (1,0% ) – на водний транспорт.
Викиди шкідливих речовин від транспортних засобів були основним чинником погіршення атмосфери у більшості регіонів країни. Так, у Волинській, Херсонській та Чернівецькій областях викиди в повітря від транспорту перевищили обсяги шкідливих речовин, які надійшли від стаціонарних джерел забруднення підприємств, майже у п’ять разів, у Житомирській, Закарпатській, Миколаївській, Одеській, Рівненській та Тернопільській областях – втричі, в Автономній Республіці Крим, у Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях – удвічі. У містах Києві та Севастополі на шкідливі викиди від транспорту припало відповідно 84 та 89% загального антропогенного навантаження на повітря.
Інформаційно-методичною базою статистичних досліджень є Закони України, Укази Президента України, Законодавчі акти Верховної Ради, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, органів регіонального управління, офіційні статистичні матеріали, аналітичні огляди з економічних питаннях природокористування та охорони навколишнього середовища, а також матеріали, які були опубліковані в монографічній літературі та періодичних виданнях (наприклад «Урядовий кур’єр»), а також данні залучені з Інституту економіки та прогнозування НАНУ” за адресою: 01011, м.Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26, та данні з дисертацій канд. екон. наук: Дідковська Л.І. у роботі [6] , та данні які надав доктор економічних наук, професор Ковальов Володимир Георгійович Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності, а також данні Державного агентства України з інвестицій та інновацій, у роботі [5].
Я погоджуюсь з думкою Арестова С.В., який писав: «Криза в економіці, що супроводжується збільшенням частини застарілих технологій і обладнання, зниженням рівня модернізації і оновлення основних фондів, веде до зростання інтенсивності експлуатації природних ресурсів, кількості та ризику виникнення аварій і техногенних катастроф, що призводить до поглиблення екологічної кризи».
Аналіз еколого-економічних показників національної економіки доводить, що зростання виробництва на існуючій технологічній базі ще більше ускладнить екологічну і як наслідок економічну і соціальну ситуацію в країні. Фахівці вважають, якщо очікуване зростання економіки почнеться при існуючій сьогодні структурі та технології виробництва, то екологічний вплив на 20 - 30 % перевищить відповідні екологічні показники навіть при рівні виробництва початку 90-х років. Якщо ж буде досягнуто показників виробництва докризового рівня, екологічні наслідки для України можуть бути катастрофічними.
Стратегія економічного розвитку України на сучасному етапі повинна полягати в переході від здійснення окремих і навіть комплексних природоохоронних заходів до розробки і реалізації концепції всебічної екологізації суспільного виробництва та інших сфер діяльності, бо науково доведена тісна взаємна обумовленість досягнутого рівня раціоналізації природокористування, якості навколишнього середовища, стану природно-ресурсного потенціалу, з одного боку, та перспектив розвитку економіки, з іншого. Досягнення цієї важливої мети неможливе без прискорення екологізації інноваційної та інвестиційної політики, створення системи державного стимулювання ресурсозберігаючих і природоохоронних розробок, перегляду системи законодавчих актів і приведення їх у відповідність до вимог стратегії сталого розвитку і екологічної безпеки.
Інноваційні проекти екологічної спрямованості потребують досить великих фінансових вкладень. Крім того, економічний ефект від їх реалізації, як правило, менший, ніж від інвестиційних проектів в інших сферах діяльності, що робить невигідним вкладання обмежених коштів у ці проекти.
Існуючий економічний механізм відбору, оцінки та фінансування інновацій, капіталовкладень в природоохоронні заходи не враховує специфіки екологічних інвестицій, надаючи перевагу інвестиціям інших типів.
Таким чином, актуальність данної праці полягає у необхідності розробки та обґрунтування нового удосконаленого економічного механізму, що забезпечує статистичні дослідження інвестицій в основний капітал спрямований на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів.
2 Стан дотримання екологічних прав
У Конституції України написано: «Конституція України гарантує кожному громадянину право на безпечне для життя і здоров’я довкілля», робота [8].
Уповноважений з прав людини вважає забезпечення такого права одним із найголовніших у діяльності держави. Адже людство нині перейшло до якісно нового етапу взаємодії з навколишнім природним середовищем – широкомасштабного використання його ресурсів. Як наслідок, швидко наростають негативні техногенні навантаження на природу, забруднюються внутрішні водойми, моря та повітря, виснажуються і деградують ґрунти, скорочуються площі лісів, вичерпуються мінерально-сировинні й біологічні ресурси тощо. З інтенсифікацією промисловості зростають обсяги різноманітних виробництв, у тому числі шкідливих і таких, які природа неспроможна нейтралізувати та утилізувати. Все більше накопичується виробничих та невиробничих відходів, що засмічують і виснажують довкілля та порушують екологічну рівновагу в біосфері, погіршують природні життєві умови людей. Унаслідок цього порушуються екологічні права громадян.

3 Системні підходи оцінки інвестицій
В своїй роботі я пропоную системні підходи до оцінки тенденцій національного інвестиційного розвитку в природоохоронній сфері. Проведений аналіз показує, що підсумкові економічно показники за останні роки свідчать: протягом 2005-2008 р. ВВП України виріс на 32,9 %, обсяги промислового виробництва - на 10 %, оборот роздрібної торгівлі - на 71%. Спостерігалася значна активізація інвестиційного процесу. Приріст інвестицій в основний капітал склав 92 %. Економічне зростання, що спостерігалося в останні роки, протрималося і в 2005 та в 2008 роках, хоча наслідки падіння ВВП в 1991-1999 рр. ще не вдалося подолати. В 2005 р. обсяг реального ВВП становив 140,5 % від рівня 1999 р. та у номінальному обчисленні склав 424,7млрд. грн. Відповідно зріс і пресінг на навколишнє природне середовище.
Аналіз структури виробництва свідчить, що близько 40% основних виробничих фондів функціонують понад 20 років, ще 40% - від 10 до 20 років. Ступінь їхньої зношеності становить 43%, а для промисловості та капітального будівництва - відповідно 48 й 61%. Крім того, існують галузі, де зношеність фондів досягає 80%, а деякі підприємства функціонують під загрозою зупинки. Більшість виробничих потужностей зажадають реконструкції, модернізації та корінного відновлення, а, отже, і великих інвестицій. Особливо великі наднормативні обсяги незавершеного будівництва спостерігаються в таких важливих структуроутворюючих галузях, як енергетика та машинобудування, що створюють додаткові погрози екологічній безпеці.
Застосування системного підходу до аналізу процесу формування ринку природоохоронних інвестицій дозволяє розглядати його із двох позицій: з одного боку, це напрям діяльності держави, спрямований на створення умов для здійснення інвестиційної діяльності в екосфері, з іншого боку - формування відповідної внутрішньої управлінської інвестиційної культури, зосередженої на природоохоронних цілях.
Я розглянула основи для формування методологічного базису економіко-екологічного моніторингу інвестиційного середовища в сфері охорони природи та раціонального природокористування, що включають елементи відповідного понятійно-категоріального апарату економіко-екологічних досліджень.
Природоохоронні інвестиції являють собою продукт коеволюції комерційних та екологічних цілей підприємства. Це - види майнових та інтелектуальних цінностей, робота [10], вкладених в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті яких утворюється екологічний, економіко-екологічний, еколого-соціальний ефект. Це вимагає розгляду категорії економіко-екологічної та соціально-екологічної ефективності інвестицій.
Традиційна класифікація екологічних інвестицій (екоінвестицій) може бути доповнена. Безпосередньо пов'язані з екосистемами екологічні інвестиції пропонується класифікувати як природоохоронні інвестиції. Нами пропонується виділити також інвестиції в екосистемні послуги: "підтримуючі", спрямовані на збереження природного стану природних об'єктів; "відновлюючі", пов'язані з реставрацією, відновленням, реабілітацією деструктивних екосистем; інвестиції в екосистемні послуги, у вузькому розумінні, пов'язані з обмеженням використання природних ресурсів місцевим населенням та іншими особами, організаціями. Окремо ми розглядаємо "поліпшуючі" екологічні інвестиції, пов'язані з технологічним розвитком, та "компенсуючі" (створення технічних умов, конструкцій і механізмів з метою відшкодування екологічних втрат, а також створення технічних об'єктів, що заміщують функції екосистем  очищення води та ін.) (рис. 3.1).
В останні роки одержали визнання новаторські фінансові механізми, системи плати за екосистемні послуги (ПЕП), які розглядаються як один з ключових способів усунення порушень природоохоронної діяльності.
У випадку серйозних екологічних проблем в умовах обмежених фінансових ресурсів ПЕП можуть стати джерелом додаткових альтернативних ресурсів, дати можливість перевести використання фінансів до напряму більш екологічно безпечних методів управління та забезпечення сталої структури виробництва створити стимули для інвестицій і залучити приватний сектор до охорони навколишнього середовища. В контексті розвитку механізмів плати за екосистемні послуги пропонується ввести категорію інвестицій в екосистемні послуги, фінансовий і комунікаційний апарат.

4 Методи вдосконалення статистичних досліджень інвестицій
Шляхами вдосконалення методологічної бази економіко-екологічного моніторингу інвестиційного середовища в сфері охорони природи та раціонального природокористування на базі використання системного аналізу є: оцінка економіко-екологічних трансформацій і процесів формування бюджетних витрат на охорону навколишнього середовища. У структурі витрат розділу "Охорона навколишнього природного середовища" Державного бюджету України основна частина (понад 80 %) коштів виділялася в 2007-2008 р.р. на заходи, пов'язані із запобіганням ліквідації забруднення навколишнього природного середовища. З них 52%  це витрати на ліквідацію вторинного забруднення навколишнього природного середовища, до яких відносяться переважно заходи, пов'язані з виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС. На охорону природно-заповідного фонду було використано 4,3% загальної суми коштів, на дослідження та розробки в сфері охорони навколишнього середовища  6,4%. Оцінка ефективності використання еколого-економічних інструментів і функціонування системи економічного регулювання природоохоронної діяльності, робота [4], дотепер визначається переважно рівнем зросту обсягів екологічних зборів і надходжень від них у бюджети всіх рівнів (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів у фактичних цінах в Україні.
Як показовий приклад ефективності виконання державної програми, що вимагає цілий ряд природоохоронних інвестицій, може бути розглянута "Загальнодержавна програма охорони й відтворення навколишнього середовища Азовського та Чорного морів", затверджена Законом України від 22.03.2001 №2333-ІІІ, спрямована на забезпечення виконання Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (1994). Особливістю фінансування Програми в 2006 році стало превалювання у загальних витратах на природоохоронні заходи коштів на берегоукріплювальні спорудження, що становлять 87,5% від валових витрат. Дуже малою залишилася частка, спрямована на відновлення біорізноманіття.
В цілому створена в Україні система економічного регулювання та фінансування природоохоронної діяльності перебуває в стадії становлення, причому окремі її підсистеми та елементи мають різні ступені розвиненості, практичної реалізації. Необхідний розвиток діючої, ефективної системи економічного регулювання та фінансування природоохоронної діяльності, міцної фінансової основи національної екологічної політики.
Застосування системного підходу до аналізу процесу формування ринку природоохоронних інвестицій дозволяє розглядати його із двох позицій і виділити дві його сторони: напрям діяльності держави, спрямованої на створення умов для здійснення інвестиційної діяльності в екосфері, та формування відповідної внутрішньої управлінської інвестиційної культури, спрямованої на екологічні цілі. Природоохоронна інвестиційна політика покликана забезпечити виявлення та поєднання найрізноманітніших джерел інвестиційних ресурсів: державних, регіональних, підприємницьких, акціонерських, заощаджень населення, іноземних інвестицій у вирішенні питань раціонального природокористування.
Статистичні данні динаміки капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища (у фактичних цінах) за останні три роки (рис 4.2)

Рисунок 4.2 Статистичні данні динаміки капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища (у фактичних цінах) за 2006-2008 роки.
Розглянемо Структуру капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у 2008 році (рис. 4.3)

Рисунок 4.3 Структура капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у 2008 році
5 Розрахунок економічних показників інвестицій
Варто враховувати, що, якщо показники економіко-екологічної ефективності природоохоронних програм досить добре піддаються виміру, то показники екологічного ефекту досить складно (іноді практично неможливо) обчислити в грошовому вираженні. Під економіко-екологічним ефектом, звичайно, розуміють відвернений економічний збиток, що визначається як різниця між потенційним і залишковим економічним збитком. Економічний ефект природоохоронних заходів можна також визначити у вигляді суми величин відверненого економічного збитку та приросту додатково отриманого доходу в результаті здійснення цих заходів, економіко-екологічної корисності, що одержується в ході екосистемого трансферту інвестицій в екосистемні послуги, механізм якого розглянуто в розділі.
Окремою властивістю ресурсного потенціалу є двоїста - природна та господарська - його сутність, динамізм, здатність відбивати відтворювальні та імовірнісні процеси.
Формула ресурсного потенціалу. За данними роботи [3]: в дискретній формі може бути представлена у вигляді,

, (5.1)

де е — ефект дії економічної системи, включаючи результат споживання, що виникає в перший рік її експлуатації, у вигляді приросту національного доходу, прибутку, ренти (грн /рік);
t - число років - циклів дії системи (для природних систем рекомендується до 30 років - за нормою дисконтування для земельних ресурсів);
t – одиничний цикл дії системи (1 рік).
F(t) — безрозмірна щільність ресурсного потенціалу (див. формулу 2).
Залежно від типу завдання, що розв’язується, щільність ресурсного потенціалу можна представляти у такому вигляді:

, (5.2)

де р(t) - прогнозований, залежний від часу, темп приросту (спаду) ефекту в частках одиниці;
B - осереднені за часом коефіцієнти знецінювання майбутніх благ або оцінки знецінювання поточних витрат за рахунок віддачі від функціонування;
Інакше кажучи, ефективність екологічних інвестицій може бути представлена як різниця показника природно-ресурсного потенціалу до й після інвестування та реалізації природоохоронних заходів, яка зворотно пропорційна дисконтованим інвестиційним витратам і залежить від інвестиційного ефекту р(t).
Таким чином, ефективність інвестицій (Е) за попередженням зниження ресурсного потенціалу буде визначатися їхньою різницею, віднесеною до дисконтованих капітальних витрат K:

Е = , (5.3)

де r – коефіцієнт дисконтування;
D2 – щільність природно ресурсного потенціалу після капітальних витрат;
D1 - щільність природно ресурсного потенціалу до капітальних витрат.
Показник загальної економічної ефективності екологічних інвестицій EІ обчислюється як відношення річного (багаторічного) повного економічного ефекту до обсягу цих інвестицій, а саме, у роботі [3]:

, (5.4)

де Ep – повний економічний ефект і-го виду (i = 1, 2, 3, ..., n) на j-м об'єкті (j = 1, 2, 3,..., т), що перебуває в зоні ренатуралізації території;
С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування та підтримку основних фондів захисного призначення середовища, що викликали повний економічний ефект; I - інвестиції. З урахуванням соціального та екологічного ефектів формула 4 приймає вигляд:

, (5.5)


де Eee  загальна економіко-екологічна ефективність;
ES  соціальний ефект;
E е  екологічний ефект.
Протягом 2008р. підприємствам, організаціям, установам країни за забруднення навколишнього природного середовища і порушення природоохоронного законодавства пред’явлено екологічних платежів на загальну суму 1071,4 млн.грн., з них 58% (627,1 млн.грн.) – збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 34% (368,5 млн.грн.) – збори за розміщення відходів, 7% (69,7 млн.грн.) – збори за скиди забруднювальних речовин у водойми. На позови про відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства, і штрафи за адміністративні правопорушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів припадає 1% екологічних платежів (відповідно 3,6 та 2,5 млн.грн.).
Основними платниками зборів за забруднення довкілля були підприємства, які виробляють та розподіляють електроенергію, газ та воду (пред’явлено зборів на суму 453,7 млн.грн., або 42% від сумарних обсягів по країні), добувної промисловості (216,8 млн.грн., або 20%), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (202,1 млн.грн., або 19%).
Підприємствами, організаціями, установами країни фактично сплачено протягом 2008р. 1041,8 млн.грн. екологічних зборів з урахуванням погашення заборгованості за попередні роки. Серед регіонів країни найнижчою частка сплати пред’явлених зборів за забруднення довкілля була у м.Севастополі (75%), а також у Закарпатській (77%), Київській (79%) і Харківській (81%) областях.
У сумарному обсязі зборів за забруднення навколишнього природного середовища по країні більше половини – це збори, які надійшли від підприємств Дніпропетровської (294,5 млн. грн.) і Донецької (242,4) областей і понад третина – це збори від підприємств Вінницької (39,0), Запорізької (70,3), Івано-Франківської (56,7), Київської (20,9), Луганської (94,Cool, Львівської (23,3), Полтавської (28,1), Харківської областей (34,5) та м.Києва (22,3 млн.грн.).
В цілому по країні протягом 2008р. сплачено 2,1 млн.грн. штрафів (85% від пред’явлених) і 1,7 млн.грн. позовів про відшкодування збитків і втрат (47% від пред’явлених), накладених за порушення природоохоронного законодавства.

6 Висновки
В роботі зібрані данні статистичних досліджень інвестицій направлених в основний капітал спрямований в охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних ресурсів, показані методи збору інформації, приведені формули для розрахунку основних показників для визначення ефективності інвестицій, для наглядності зроблені малюнки, ключові данні зібрано в таблиці.
В роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання, що виявляється у підвищенні економічної ефективності природоохоронних інвестицій в основний капітал, визначенні суті і зміст процесу природоохоронного інвестування. Основні наукові і прикладні результати, рекомендації з наукового і практичного використання данних полягають у такому:
• В роботі розглянуто методи оцінки національного інвестиційного розвитку та ефективності використання природних ресурсів як об'єкта екологічного інвестування. Проведений аналіз використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища свідчить про наявність значних недоліків у цій системі. У багатьох випадках на виконання важливих природоохоронних заходів, що мають потребу в фінансуванні, виділяються незначні суми. З огляду на це, а також зріст коштів, які надходять до екологічних фондів, варто вдосконалювати механізми їхнього використання, з метою спрямування їх на виконання пріоритетних природоохоронних заходів, концентрацію на відновленні та збереженні важливих природоохоронних об'єктів. Вирішення цього питання можливе за умови підвищення ефективності залучення коштів природоохоронних інвестицій, шляхом диверсифікації інвестиційних механізмів, що діють в Україні.
• В роботі запропоновано методологічний базис економіко-екологічного моніторингу інвестиційного середовища в сфері охорони природи та раціонального природокористування на базі використання системного аналізу. Застосування системного підходу до аналізу процесу формування ринку природоохоронних інвестицій дозволяє розглядати його із двох боків: з одного боку, це діяльність держави, спрямована на створення умов для здійснення інвестицій в екосфері, з іншого боку - формування відповідної внутрішньої управлінської інвестиційної культури, сконцентрованої на екологічних та економічних цілях. Політика інвестування в основний капітал, що спрямовано в охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних ресурсів, покликана забезпечити виявлення та поєднання найрізноманітніших джерел інвестиційних ресурсів: державних, регіональних, підприємницьких, акціонерських, заощаджень населення, іноземних інвестицій на вирішення питань раціонального природокористування.
• У роботі наведені приклади вдалого інвестування в основний капітал комерційними компаніями, котрі за рахунок вдалого поєднання своїх можливостей та потреб країни, не тільки отримують прибуток, а і поліпшують екологічну ситуацію в Україні в цілому.
• Розглянуто методичні підходи до оцінки ефективності інвестиційної діяльності в сфері природокористування на підставі факторного аналізу та комплексування ефектів природоохоронних інвестицій
• Одним з напрямів дослідження ефективності природоохоронних інвестицій є факторний аналіз із урахуванням показника часу на основі оцінки природно-ресурсного потенціалу. Окремою властивістю ресурсного потенціалу є двоїста - природна та господарська - його сутність, динамізм, здатність відбивати процеси природокористування. Ефективність інвестицій щодо попередження зниження ресурсного потенціалу визначається як різниця його оцінок, віднесених до дисконтованих капітальних витрат.
• У роботі запропоновано підходи до підвищення ефективності сбору та аналізу статистичних данних з інвестицій в основний капітал спямований саме на охорону навколишнього середовища, та раціональне використання природних ресурсів, за рахунок економіко-екологічної інвестиційної політики на основі методів економіко-екологічних управлінських комунікацій.

Головний висновок полягає у тому, що природоохоронні інвестиції можуть стати "локомотивом" у сфері раціонального природокористування, місцевого комплексного розвитку, формування основ громадянського суспільства та створення умов ресурсно-екологічної безпеки основи довгострокового розвитку національної економіки України.
7 Перелік використаної літератури
1. Арестов С.В. Механізм підвищення економіко-екологічної ефективності природоохоронних інвестицій в екосистемні послуги. Спеціальність 08.00.06- Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Автореферат. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Одеса 2008. [Електрон ресурс]: http://www.allbest.ru/
2. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. Пер. с англ. – М.: «Банки и биржи», «Юнити», 1997.
3. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс.- К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2002. – 448с. ISBN 966-521-048-3 (Киев)
4. Воронцовский А.В. Инвестиции и финансирование: Методы оценки и обоснования.- Спб.: Изд-во С.- Петербургского университета, 1998.
5. Державне агентства України з інвестицій та інновацій офіційний веб-сайт [Електрон ресурс]- Режим доступу:
http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=120&id=1838
6. Дідковська Л.І. Економічний механізм раціонального використання та охорони земельних ресурсів в аграрній сфері 2006 года. Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02; ДУ "Ін-т економіки та прогнозування" НАН України. — К., 2006. — 20 с. — укp. [Електрон. Ресурс]: http://disser.com.ua/contents/34389.html
7. Колтынюк Б.А. Инвестиционные проекты: конспект лекций. – СП.б.: Изд-во Михайлова В.А., 1999.
8. Конституція України [Конституція України гарантує кожному громадянину право на безпечне для життя і здоров’я довкілля]: офіц.текст: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.: станом на 1 січня 2006 р.]. – К.: Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с. – ISBN 966-7630-14-5.]
9. Курс экономической теории. Учебник подготовлен авторским коллективом кафедры экономической теории МГИМО МИД РФ. Под редакцией проф. Чепурина М.Н., проф. Киселевой Е.А. в составе: Авторский коллектив: доц. Амвросов В.А., проф. Богданов А.С., доц. Буренин А.Н., проф. Ивашковский С.Н. и др., 1994, ISBN5-7075-0008-2
10. Про рекомендації парламентських слухань „Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” [визначитися стосовно розроблення проектів законів щодо охорони комерційної таємниці, включаючи питання "ноу-хау"; раціоналізаторських пропозицій]: постанова Верховної Ради України від 27 червня 2007 р. № 1243-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 45. – С. 1992-1996.

tradition
Admin

Сообщения : 24
Дата регистрации : 2008-02-20
Возраст : 45
Откуда : Украина

Посмотреть профиль http://tradition.profiforum.ru

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения